Прийоми розвитку критичного мислення.

 

 Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)

Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

Ставте « P »    на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

Ставте« - »  ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить  вашим уявленням.

Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо  прочитане несе для вас нову інформацію.

Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

 

Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:

 

 

 

Таку таблицю учні із великим задоволенням заповнюють під час вивчення теми

« Епоха Великих географічних відкриттів»  із курсу  ( Загальна географія)

 

Прийом « Синкан»

 

      Одним із інтерактивних прийомів роботи на уроці є складання синканів.

Синкан – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.

Самостійна робота у стилі « синкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого

розуміння речей  Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане , почуте. Таким чином, синкан забезпечує  високоефективну роботу з розвитку критичного мислення, спонукає учнів у великому обсязі відібрати основну і відтворити її у стислій формі.

Синкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:

1 – й рядок – іменник ( тема мінініатюри);

2 – й рядок – прикметник до теми;

3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;

4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;

5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.

 

Прийом « Мозковий штурм»

  Мозковий штурм – це методичний прийом, застосування якого сприяє розвитку вищого рівня мислення, допомагає знаходити нові рішення через вияв індивідуальних здібностей кожного, спонукає до розвитку творчості, критичності, вчить застосовувати набуті знання на практиці.

Механізм проведення його простий і доступний. Вчитель об’єднує клас у групи, учасники яких ознайомлюються з конкретними завданнями і проблемою, над розв’язанням якої вони будуть працювати. Пізніше кожен з учнів пропонує свої ідеї, шляхи розв’язання того чи іншого питання, що було поставлене перед ними. Під час мозкового штурму ніхто не коментує думки і не дає їм оцінок. Кожен учасник групи вільно висловлює власну ідею або декілька ідей.

Метою цієї методики  не  є досягнення кількості за рахунок якості , а залучення до роботи всіх учасників.

Етапи проведення мозкового штурму:

1.     Організаційний момент. Учитель визначає лідера і секретаря, які контролюють процес висунення ідей.

2.     Визначення проблеми. Вибирається конкретна проблема і точно формулюється.

3.     Мозковий штурм. Висловлюються розв’язки проблеми, а учень, відповідальний за це, записує їх.

4.     Групування. Схожі розв’язки групуються.

5.     оцінювання. Обговорюється кожен із розв’язків. Вибирається кілька цікавих ідей, які потрібно буде досліджувати далі.

6.     Відбір. Відбираються ті ідеї, що найкраще розв’язують проблему, яку ви перед собою поставили.

7.     Дії. Ставиться питання, чи буде ефективний певний розв’язок, і намічаються шляхи втілення його в дію. Ніхто не повинен критикувати чи коментувати розв’язок на цьому етапі.

 

Приклади використання прийому « Мозковий штурм»

Тема. Південна Америка

Прийом „ Мозковий штурм»”

Як видно з фізичної карти Південної Америки гори сформувалися на заході, рівнини – на сході та в центрі. Чим це можна пояснити?

( В області нової складчастості – гори, на платформі – рівнини, у прогинах – низовини, на щитах -  плоскогір’я)

 

Тема . Африка

Прийом „ Мозковий штурм”

Подумайте, які проблеми існують на континенті  та які  шляхи їх розв’язання ви можете запропонувати.

 

Проблеми материка „  Африка”

 

Проблеми	Ідеї щодо розв’язання

 

Прийом « П’ятихвилинний есей»

 

 Використовую в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми . Перед учнями ставлю два завдання: написати про якусь одну річ, про яку вони дізналися з теми і написати одне запитання, яке у них виникло. Збираю роботи. Як тільки вони написані і, часто використовую їх при плануванні наступного уроку

 

Прийом « Кубування»

Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма.

На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього. Отже ,вказівки на гранях куба є такими:

-         Опишіть це. Розгляньте уважно об’єкт ( можливо лише уявний) та опишіть, що ви бачите, відзначаючи колір, форму , розміри)

-         Порівняйте це. На що схоже? Від чого відрізняється?

-         Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати?

-         Проаналізуйте це. Скажіть, як це зроблено Вам не обов’язково це знати. Ви можете вигадати.

-         Знайдіть застосування цьому. Як саме це може бути застосоване?

-         Запропонуйте аргументи « за» або « проти».

-         Займіть певну позицію

Прийом « Гронування»

Етапи гранування є простими і дуже добре запам’ятовуются:

1.     Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша поперу.

2.     Починайте записувати слова або фрази, які спадають на думку з обраної теми.

3.     Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати там де це можливо, зв’язки між поняттями.

4.     пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.

 

 

 Наприклад.         

 

                                              Вода

Сіль                                                        Риба

 

 

   Течії                                                                       Глибоководна     

                                                                                                    чаша

 

Відпочинок

Водорослі                                                                       Нафта                                    

 

 

 

Дніпро

Калина                                                        Вишиванка

 

 

               Чорне море              Україна                     Козаки

 

Галушки                                                                  Тарас Шевченко                    

Пшениця

 

Прийом « Так – Ні»

 

Під час вивчення теми «Природоохоронні території України»

учнів за 5 хвилин заповнюють таблицю

 

Чи потрібно створювати  природоохоронні території?

 

Так	Ні
1.Збереження ландшафтів 2.Відновлення лісів	1.Втрутучання людини в природу   2.Порушення зв’язків у природному комплексі

 

Понятійна таблиця

Ефективним засобом організації інформації після дискусії є понятійна таблиця. Вона є особливо корисною, коли порівнюються три чи більше моментів. Таблиця складається з тих пунктів, які порівнюються, та з таких ознак, за якими вони порівнюються. Понятійні таблиці можуть заповнюватись упродовж усієї дискусії в класі. Інформація, яку вони вміщують, є більш обмеженою, ніж та, яку отримують при використанні методу асоціювання.