Початок нового 2017-2018 н.р.
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2017/2018 навчальному році
У 2017/2018 навчальному році учні початкових класів навчатимуться за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (у якому затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я») та від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Типові навчальні плани початкової школи складені на виконання Закону України “Про загальну середню освіту” та затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи» (зі змінами).
Інформуємо, що частину навчального навантаження з фізичної культури у початковій школі (до 1 години на тиждень) можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.
Домашні завдання
Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.
Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової.
За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців).
Наголошуємо, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України від 15 грудня 2016 р. № 31, рекомендовано передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.
Вчитель має вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Водночас вчителю забезпечується право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Навчальна та методична література для початкової школи зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.
Інтегроване навчання
Сприйняття світу учнями 6-10 років за своєю суттю є цілісним як цілісне і саме довкілля. Потреба подолати протиріччя між розподілом освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого, потребує активного запровадження інтегрованих уроків. У межах таких уроків вивчається підпорядкований одній темі матеріал із різних навчальних предметів. Методика таких уроків розробляються вчителями на міжпредметній основі з урахуванням дидактичної доцільності, а їх змістова і структурна цілісність забезпечується добором об’єкта вивчення. Головною метою інтегрованих уроків має бути не виклад максимального об’єму інформації, а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу учнів.
Як свідчить практика, найчастіше інтегровані уроки проводять з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу з певної теми. До того ж переважно на таких уроках інтегрують матеріал навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, мови і літератури) або предметів певного циклу (приміром, природничо-математичного). Натомість не менш ефективною є інтеграція на уроках засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок та комбінованих уроків, а також з різних навчальних предметів. Прикладом є інтегровані уроки учасниць конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта» (відеозапис можна переглянути за посиланням:https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6Zzqw0yYC4RnnBtrMO4h-wH). Водночас результативними є інтегровані нестандартні уроки: урок-подорож, урок-казка, урок-свято тощо. На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти (технологічні карти навчальних проектів, підготовлені учасницями конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта»), зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо.
Основою ефективності інтегрованих уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.
Особливість інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий чи третій предмет, що інтегрується, викладає інший учитель (наприклад, музичне мистецтво, іноземна мова тощо). За потреби роль другого вчителя можуть виконувати учні основної школи, батьки, запрошені фахівці з теми вивчення. Через складність координації діяльності педагогів, інших залучених (учнів, батьків або фахівців), такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому їх необхідно планувати заздалегідь.
Плануючи проведення інтегрованих уроків, доцільно завчасно проаналізувати навчальні програми; визначити пов’язані за змістом теми; за потреби змінити послідовність їх викладу, передбачивши місце інтегрованого уроку в системі уроків за календарно-тематичним плануванням; встановити зв’язки між об’єктами вивчення; визначити ключові та предметні компетентності, які формуватимуться в учнів на інтегрованому уроці; визначити цілі інтегрованого уроку з урахуванням того, що на цих заняттях розв’язуються дидактичні завдання усіх предметів, зміст яких інтегрується. Підготовка до інтегрованого уроку передбачає всебічне вивчення об’єкта, консультування з вчителями-фахівцями з тих предметів, що будуть інтегруватися.
На інтегрованому уроці педагог організовує навчальну діяльність учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу кожного з них.
Отже, основні ознаки інтегрованих уроків:
нетрадиційна структура, що вирізняється чіткістю, компактністю (за блоками, які відповідають двом-трьом різним навчальним предметам, матеріал з яких інтегрується), а також оригінальністю мотиваційних та рефлексивних аспектів;
логічний взаємозв’язок навчального матеріалу кількох навчальних предметів;
підпорядкованість викладу навчального матеріалу різних навчальних предметів єдиній меті уроку (із змісту предметів добираються тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації);
інформативна ємність уроку;
вибір певного місця проведення та його оформлення;
урізноманітнення засобів навчання (із використанням відео, аудіо записів, мультимедійних презентацій тощо), які водночас використовуються дозовано;
раціональне поєднання різних видів діяльності учнів із різними способами навчальної взаємодії (колективна, парна, групова, індивідуальна);
висока активність учнів та чітке визначення їхнього навантаження;
підвищений емоційний вплив на учнів.
Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04.2015 року № 412) дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.
Організація навчання в сільській малокомплектній школі
Презентація діяльності початкової школи Благодатнівської середньої загальноосвітньої школи
Американський педагог, який відвідав
малокомплектну школу в нашій державі,
порівняв її з елітарним навчальним закладом.
Тільки от бюджет її досить мізерний…
На прикладі діяльності свого навчального закладу пропоную ознайомитися з досвідом організації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі.
На початку 2000-х років наша школа, як і багато інших в Україні, почала втрачати кількість учнів. Через демографічні зміни з 250 учнів у школі на даний момент навчається близько 65.
Кількість вчителів - 13.
Середня наповнюваність класів – 8 учнів.
В початкових класах навчається близько 30-ти дітей.
Заклад відвідують учні з 5-ти сіл, з 3-х сіл діти підвозяться шкільним автобусом.
В школі організована робота ГПД (0,5 ставки) та щорічно працює гурток «Пізнайко» по підготовці 5-тирічних дітей (дитячі садки на території сільради на даний час не працюють).
Організація навчання в малокомплектній школі має свою специфіку, є певні недоліки, а, також, і переваги у порівнянні з іншими школами.
Дехто дивиться на малокомплектну школу як на навчальний заклад другого сорту, де важко досягти високих результатів навчання і виховання. Але можу зазначити, що і в роботі таких шкіл є певні переваги. Головне - мала наповнюваність класів дає вчителю прекрасну можливість організувати особистісно-орієнтований навчально-виховний процес, дійти до кожного учня. Реалізація індивідуального підходу виконується практично на 100%.
Невеликий різновіковий учнівський колектив створює умови для виховання і навчання молодших старшими. Модель такої школи наближена до моделі великої сім’ї. Відносини між педагогами та учнями ближчі і тепліші, ніж у великих колективах. Немає випадків серйозного хуліганства та інших правопорушень, характерних для великих шкіл. Кожного тут знають і люблять, всі один одному довіряють і допомагають. Кожна дитина постійно знаходиться на виду і під наглядом дорослих.
Разом з тим, малокомплектна школа стикається з безліччю специфічних труднощів: це і низька підготовка дітей до навчання в школі через відсутність дошкільних закладів, неувага батьків до цих питань, висока інтенсивність педагогічного контролю і спілкування у системі „вчитель-учень». Невелика кількість учнів обмежує вчителя у організації традиційних форм роботи. Важче організовувати проведення класних заходів.
Але ми знаходимо вихід у подібних ситуаціях: об’єднуємо класи, виховні та позакласні заходи проводимо спільно. Мала наповнюваність класів дозволяє вчителю краще підготувати дітей до участі у багатьох конкурсах і отримувати високі результати. Таким чином ми досягаємо розвитку і реалізації творчої активності кожної дитини. Жоден учень не залишається поза уваги.
Наша школа тісно співпрацює з місцевою громадою та депутатським корпусом. Саме завдяки спонсорській допомозі заклад має належне матеріально-технічне забезпечення. З початком запровадження нового Державного стандарту початкової освіти в школі був повністю переобладнаний кабінет 1 класу. Ми маємо капітально відремонтований спортзал. Кожен клас підключено до Інтернету, широко використовуються ІКТ. Належним чином функціонує кабінет інформатики.
Навчально-виховний процес в початковій школі забезпечують фахівці, кожен у своїй роботі використовує сучасні методики. Розвиток професійності забезпечується як проходженням курсів підвищення кваліфікації (в т.ч. із проведення уроків «Основи здоров’я», фізичного виховання, інтерактивного уроку фізкультури та інформатики), так і участю у вебінарах, форумах, Інтернет-марафонах. Така діяльність дозволяє запобігти методичній ізольованості вчителів.
Досвід роботи наші педагоги висвітлюють не тільки на рівні району, а і області ( один вчитель двічі брав участь у обласному етапі конкурсу «Учитель року»), два вчителя-початківця мають свої Web-ресурси. Можу впевнено завірити, що вчителі нашої школи відповідають сучасним потребам освіти і забезпечують належне виконання Державного стандарту початкової освіти.
Малокомплектна школа - своєрідний феномен освітнього середовища України. Ця своєрідність зумовлена цілим рядом факторів: соціальними, територіальними, економічними, географічними, демографічними умовами, що виокремлюють малокомплектну школу з-поміж інших навчально-виховних закладів і диктують необхідність розробки і застосування специфічних форм і методів навчання. Ідеї щодо укрупнення сільської школи і ліквідації на цій основі малокомплектних шкіл має на меті покращення умов навчання, але, разом з тим, може призвести до виникнення значних проблем у галузі освіти, нанести невиправдану шкоду населенню сільської місцевості.
Учитель початкових класів – це не просто професія, це стиль життя, покликання душі.
Ми, вчителі початкових класів, завжди будемо заряджати учнів на майбутнє, нести відповідальність перед суспільством, батьками та учнями.
Відео до семінару
Адреса школи
КЗ "Благодатнівська середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів" Широківської районної ради
вул. Центральна, б. 8
с. Благодатне (колишнє Чапаєвка),
Широківський р-н,
Дніпропетровська обл.,
Фотогалерея
Методична система Daily 5 (компетентнісні підходи до навчання читання та письма в початковій школі)
Сучасні методи розвитку мовлення і навчання читанню в початковій школі
Заняття з читання за системою Daily 5 розпочнеться з міні-уроку, який триває близько 10-15 хвилин. Під час кожного заняття вчитель ставить конкретну мету щодо читання вголос або спільного читання. Найчастіше основна увага буде приділена стратегії вироблення навичок читання. Учитель моделює або демонструє свою майстерність для учнів.
Після цього учні отримують можливість практикувати навички самостійно або з партнером... Докладніше
Скетч-ноутінг. Сучасні технології в школі.
Скетчноутінг – це можливість коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Це гарний спосіб продумати все в деталях та поглянути на проект з різних боків.
Такі нотатки найкращий спосіб подачі інформації. Вони підсумовують головну ідею в малюнках від руки та основних фразах. При цьому нотатки зручніші за відео слайди та сприймаються краще ніж звичайні таблиці. До того ж, вони зацікавлять аудиторію в будь-якому разі. ..
Скетчноутінг: фіксуємо ідеї швидко та яскраво
Останнім часом доводилося не раз чути про скетчноутінг. Вам, мабуть, також. І так, що ж ховається за цим заплутаним словом?
Назва «скетчноутінг», як можна здогадатися, складається з двох англійських слів: sketch – ескіз, note – нотувати. Виходить, усе зовсім просто: нотатки-ескізи.
Скетчноутінг – це можливість коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Це гарний спосіб продумати все в деталях та поглянути на проект з різних боків.
Такі нотатки найкращий спосіб подачі інформації. Вони підсумовують головну ідею в малюнках від руки та основних фразах. При цьому нотатки зручніші за відео слайди та сприймаються краще ніж звичайні таблиці. До того ж, вони зацікавлять аудиторію в будь-якому разі.
Що дає нам скетчноутінг?
Якщо ви занотовуєте щось за спікером, зміст вдасться запам’ятати набагато легше та тримати все в пам’яті довше.
Процес розфарбовування допомагає сконцентруватися та подумати над деталями.
Вибір кольорів, організація і розташування елементів, встановлення зв’язків між ними встановлює певну ієрархію у виконанні завдань та допомагає розставити пріоритети в завданнях.
Роздуми над тим, як зобразити певний аспект, дозволяють зрозуміти його краще.
Стрілки між блоками поєднують не лише представлену візуально інформацію, а й її місце в загальній картині та зв’язок з іншими ідеями.
Ваша ідея набирає матеріальну форму та соціалізується, адже скетчноутінг – це свого роду написання блогу.
Ви починаєте краще малювати і висловлювати думки.
Як це все зробити?
Малюйте. Це перший та найголовніший шлях. Починайте з елементарних малюнків та діаграм. Їх завжди можна доповнити трохи пізніше. Малюнок не повинен бути одразу ідеальним. Просто не забувайте брати із собою блокнот, щоб домальовувати картинку як тільки з’явиться нова ідея або візуальне оформлення вже чогось придуманого. Або завантажте спеціальну програму (про них ми розповімо трохи пізніше).
Редагуйте. Якщо ви записуєте за кимось, не потрібно нотувати все слово в слово. Перефразовуйте, скорочуйте, робіть усе зрозумілішим. Таким, щоб було зрозуміло саме вам. Якщо записуєте дослівно, не забувайте позначати, що це цитата.
Діліть на частини. Використовуйте окремі блоки та секції для запису інформації. Так зручніше – вона не буде накопичуватися в рядках, а сприйматиметься краще.
Працюйте. Необхідно робити декілька справ одночасно – слухати, перефразовувати, малювати. Спочатку це може бути важко, проте це неабияка зарядка для мозку.
Відпочивайте. Якщо щось зовсім не хоче залишатися на папері (малюнки не виходять, слова не записуються), можливо, вам це і зовсім не треба. Зачекайте, поки знову почуєте/придумаєте щось цікаве.
Тренуйтеся. Розвивати навички скетчноутінгу зовсім неважко. Головне бажання, старанність і трошки часу. Спробуйте нотувати фільми, пісні, власні розмови, записи лекцій тощо. Малюйте прості речі, все, що бачите навколо.
Все, що вам потрібно, – ручка, фломастери або олівці та гарний настрій. Ловіть ідеї, запускайте нові проекти та розповідайте про них нам.
За матеріалами статті Інни Фещук "Скетчноутінг: фіксуємо ідеї швидко та яскраво"
sketch – <<ескіз>>
Назва «скетчноутінг» складається з двох англійських слів: sketch – ескіз, note – нотувати. Виходить, усе зовсім просто: нотатки-ескізи.
note – <<нотувати>>
Скетчноутінг – це можливість коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Це гарний спосіб продумати все в деталях та поглянути на проект з різних боків.
<<Скетчноутінг >> - нотатки-ескізи
"В любой непонятной ситуации делай скетч"
«Визуальные заметки» Автор: Майк Роуди
Додаткова література за темою:
Кэти Джонсон
"Артбук: ваша жизнь в словах и картинках "
Автор настаивает на том, что артбук — лучший инструмент для того, чтобы жить более осознанно и сохранять принятые воспоминания в словах и картинках.
http://goodbyeoffice.ru/iread/artbook.html#hcq=Xlvbj1q
Формування пізнавально-пошукових здібностей учнів шляхом використання технології критичного мислення
Інтерес до розвитку критичного мислення як освітньої технології з'явився в Україні близько десяти років тому. Ідея розвитку критичного мислення привернула увагу європейських і вітчизняних учених, викладачів вищої та середньої шкіл у зв’язку з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, мотивованості й результативності мислення молодого покоління. Розвиток критичного мислення у студентів медичних вузів в поліетнічному просторі Криму стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.
На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти. ..
Прийоми розвитку критичного мислення
Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)
Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:
Ставте « » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.
Ставте« - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.
Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.
Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.
Прийом « Синкан»
Одним із інтерактивних прийомів роботи на уроці є складання синканів.
Сикан – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.
Самостійна робота у стилі « синкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого
розуміння речей Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане , почуте. Таким чином, синкан забезпечує високоефективну роботу з розвитку критичного мислення, спонукає учнів у великому обсязі відібрати основну і відтворити її у стислій формі.
Синкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:
1 – й рядок – іменник ( тема мінініатюри);
2 – й рядок – прикметник до теми;
3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;
4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;
5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.
Прийом « Мозковий штурм»
Мозковий штурм – це методичний прийом, застосування якого сприяє розвитку вищого рівня мислення, допомагає знаходити нові рішення через вияв індивідуальних здібностей кожного, спонукає до розвитку творчості, критичності, вчить застосовувати набуті знання на практиці.
Механізм проведення його простий і доступний. Вчитель об’єднує клас у групи, учасники яких ознайомлюються з конкретними завданнями і проблемою, над розв’язанням якої вони будуть працювати. Пізніше кожен з учнів пропонує свої ідеї, шляхи розв’язання того чи іншого питання, що було поставлене перед ними. Під час мозкового штурму ніхто не коментує думки і не дає їм оцінок. Кожен учасник групи вільно висловлює власну ідею або декілька ідей.
Метою цієї методики не є досягнення кількості за рахунок якості , а залучення до роботи всіх учасників.
Етапи проведення мозкового штурму:
1. Організаційний момент. Учитель визначає лідера і секретаря, які контролюють процес висунення ідей.
2. Визначення проблеми. Вибирається конкретна проблема і точно формулюється.
3. Мозковий штурм. Висловлюються розв’язки проблеми, а учень, відповідальний за це, записує їх.
4. Групування. Схожі розв’язки групуються.
5. оцінювання. Обговорюється кожен із розв’язків. Вибирається кілька цікавих ідей, які потрібно буде досліджувати далі.
6. Відбір. Відбираються ті ідеї, що найкраще розв’язують проблему, яку ви перед собою поставили.
7. Дії. Ставиться питання, чи буде ефективний певний розв’язок, і намічаються шляхи втілення його в дію. Ніхто не повинен критикувати чи коментувати розв’язок на цьому етапі.
Прийом „ Мозковий штурм”
Подумайте, які проблеми існують на континенті та які шляхи їх розв’язання ви можете запропонувати.
Прийом « П’ятихвилинний есей»
Використовую в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми . Перед учнями ставлю два завдання: написати про якусь одну річ, про яку вони дізналися з теми і написати одне запитання, яке у них виникло. Збираю роботи. Як тільки вони написані і, часто використовую їх при плануванні наступного уроку.
Прийом « Кубування»
Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма.
На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього. Отже ,вказівки на гранях куба є такими:
- Опишіть це. Розгляньте уважно об’єкт ( можливо лише уявний) та опишіть, що ви бачите, відзначаючи колір, форму , розміри)
- Порівняйте це. На що схоже? Від чого відрізняється?
- Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати?
- Проаналізуйте це. Скажіть, як це зроблено Вам не обов’язково це знати. Ви можете вигадати.
- Знайдіть застосування цьому. Як саме це може бути застосоване?
- Запропонуйте аргументи « за» або « проти».
- Займіть певну позицію
Прийом « Гронування»
Етапи гранування є простими і дуже добре запам’ятовуются:
1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша поперу.
2. Починайте записувати слова або фрази, які спадають на думку з обраної теми.
3. Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати там де це можливо, зв’язки між поняттями.
4. Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.
Прийом « Так – Ні»
Під час вивчення теми «Природоохоронні території України» учнів за 5 хвилин заповнюють таблицю
Чи потрібно створювати природоохоронні території?
Так Ні
1.Збереження ландшафтів
2.Відновлення лісів
1.Втрутучання людини в природу
2.Порушення зв’язків у природному комплексі
Понятійна таблиця
Ефективним засобом організації інформації після дискусії є понятійна таблиця. Вона є особливо корисною, коли порівнюються три чи більше моментів. Таблиця складається з тих пунктів, які порівнюються, та з таких ознак, за якими вони порівнюються. Понятійні таблиці можуть заповнюватись упродовж усієї дискусії в класі. Інформація, яку вони вміщують, є більш обмеженою, ніж та, яку отримують при використанні методу асоціювання.
Інтерес до розвитку критичного мислення як освітньої технології з'явився в Україні близько десяти років тому. Ідея розвитку критичного мислення привернула увагу європейських і вітчизняних учених, викладачів вищої та середньої шкіл у зв’язку з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, мотивованості й результативності мислення молодого покоління. Розвиток критичного мислення у студентів медичних вузів в поліетнічному просторі Криму стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.
На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.
Прийоми розвитку критичного мислення
Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)
Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:
Ставте « » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.
Ставте« - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.
Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.
Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.
Прийом « Синкан»
Одним із інтерактивних прийомів роботи на уроці є складання синканів.
Сикан – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.
Самостійна робота у стилі « синкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого
розуміння речей Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане , почуте. Таким чином, синкан забезпечує високоефективну роботу з розвитку критичного мислення, спонукає учнів у великому обсязі відібрати основну і відтворити її у стислій формі.
Синкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:
1 – й рядок – іменник ( тема мінініатюри);
2 – й рядок – прикметник до теми;
3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;
4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;
5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.
Прийом « Мозковий штурм»
Мозковий штурм – це методичний прийом, застосування якого сприяє розвитку вищого рівня мислення, допомагає знаходити нові рішення через вияв індивідуальних здібностей кожного, спонукає до розвитку творчості, критичності, вчить застосовувати набуті знання на практиці.
Механізм проведення його простий і доступний. Вчитель об’єднує клас у групи, учасники яких ознайомлюються з конкретними завданнями і проблемою, над розв’язанням якої вони будуть працювати. Пізніше кожен з учнів пропонує свої ідеї, шляхи розв’язання того чи іншого питання, що було поставлене перед ними. Під час мозкового штурму ніхто не коментує думки і не дає їм оцінок. Кожен учасник групи вільно висловлює власну ідею або декілька ідей.
Метою цієї методики не є досягнення кількості за рахунок якості , а залучення до роботи всіх учасників.
Етапи проведення мозкового штурму:
1. Організаційний момент. Учитель визначає лідера і секретаря, які контролюють процес висунення ідей.
2. Визначення проблеми. Вибирається конкретна проблема і точно формулюється.
3. Мозковий штурм. Висловлюються розв’язки проблеми, а учень, відповідальний за це, записує їх.
4. Групування. Схожі розв’язки групуються.
5. оцінювання. Обговорюється кожен із розв’язків. Вибирається кілька цікавих ідей, які потрібно буде досліджувати далі.
6. Відбір. Відбираються ті ідеї, що найкраще розв’язують проблему, яку ви перед собою поставили.
7. Дії. Ставиться питання, чи буде ефективний певний розв’язок, і намічаються шляхи втілення його в дію. Ніхто не повинен критикувати чи коментувати розв’язок на цьому етапі.
Прийом „ Мозковий штурм”
Подумайте, які проблеми існують на континенті та які шляхи їх розв’язання ви можете запропонувати.
Прийом « П’ятихвилинний есей»
Використовую в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми . Перед учнями ставлю два завдання: написати про якусь одну річ, про яку вони дізналися з теми і написати одне запитання, яке у них виникло. Збираю роботи. Як тільки вони написані і, часто використовую їх при плануванні наступного уроку.
Прийом « Кубування»
Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма.
На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього. Отже ,вказівки на гранях куба є такими:
- Опишіть це. Розгляньте уважно об’єкт ( можливо лише уявний) та опишіть, що ви бачите, відзначаючи колір, форму , розміри)
- Порівняйте це. На що схоже? Від чого відрізняється?
- Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати?
- Проаналізуйте це. Скажіть, як це зроблено Вам не обов’язково це знати. Ви можете вигадати.
- Знайдіть застосування цьому. Як саме це може бути застосоване?
- Запропонуйте аргументи « за» або « проти».
- Займіть певну позицію
Прийом « Гронування»
Етапи гранування є простими і дуже добре запам’ятовуются:
1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша поперу.
2. Починайте записувати слова або фрази, які спадають на думку з обраної теми.
3. Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати там де це можливо, зв’язки між поняттями.
4. Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.
Прийом « Так – Ні»
Під час вивчення теми «Природоохоронні території України» учнів за 5 хвилин заповнюють таблицю
Чи потрібно створювати природоохоронні території?
Так Ні
1.Збереження ландшафтів
2.Відновлення лісів
1.Втрутучання людини в природу
2.Порушення зв’язків у природному комплексі
Понятійна таблиця
Ефективним засобом організації інформації після дискусії є понятійна таблиця. Вона є особливо корисною, коли порівнюються три чи більше моментів. Таблиця складається з тих пунктів, які порівнюються, та з таких ознак, за якими вони порівнюються. Понятійні таблиці можуть заповнюватись упродовж усієї дискусії в класі. Інформація, яку вони вміщують, є більш обмеженою, ніж та, яку отримують при використанні методу асоціювання.
Оновлення Державного стандарту вимагає і від вчителів переходу на новий рівень роботи з учнями. Вчитель початкових класів є першою ланкою у запровадженні нововведень, саме він готує підґрунтя для успішного навчання учнів у школі. Сучасна школа ставить перед педагогами нові завдання – втілювати в освітній процес таку модель навчання і виховання, яка б сприяла розвитку інноваційної всебічно розвинутої особистості. Сьогодні школа потребує вчителя з сучасними поглядами і уміннями, кваліфікованого, творчого, інформаційно-грамотного, який здатен ефективно і доцільно застосовувати інформаційні і комунікативні технології у своїй професійній діяльності, володіє новітніми методиками використання електронних освітніх ресурсів.
У мене, як у кожного вчителя, є для роботи дошка і крейда. Але у сучасних умовах цього вже явно не достатньо. Сьогодні діти все більше використовують нові пристрої, інтерактивні ігри, телефони з доступом до Інтернету. Зацікавити дітей на уроці стає все важче і важче. Тому усе частіше у своїй роботі я використовую інноваційні технології.
